Сценарій виховного заходу

«Наша мова – солов’їна»

                                                                                   

                                                                                 

1

1.О, рідне слово!.. О, мово рідна!                  2. Як не зустріну тебе щоденно

Що за таємна у тобі сила,                                     У чужих мовах чужого краю,

Що така мила і необхідна-                                   В мені звучиш ти, мово пісенна,

Кому чужина душу втомила?!                             Лунаєш шумом рідного гаю!

3.Здаєшся плеском весла об воду,                4.Здаєшся плеском весла об воду,

   Подихом вітру літньої ночі,                              Шептанням збіжжя на рідних нивах

   Здаєшся відблиском янгола ходу,                  Шелестом верб, калини, тополі,

   Що небом лине десь опівночі.                         Любовним чаром в дівочих співах.

5.Вертайтесь до своєї мови,                             6.В землі віки лежала мова

    Мої засліплені, братове!                                   І врешті вибилась на світ.

   Прозріть! І в купищах полови                            О, мово, наша колискова!

   Знайдіть зерно, ядро здорове,                         Прийми мій радісний привіт.

   Яке ще здатне прорости!                                   Навік пройшла пора безславна…

                                                                                     Цвіти і сяй , моя державна.

                   Гра на скрипці (українська мелодія)

7.Земля Шевченкова! Земля Франкова!        8.Її незміряно багату,

Ниво, засіяна щастям, добром!                           Дзвінку і ніжну і завзяту,

Вічна твоя соловейкова мова,                              Як день сьогоднішній чудовий,

Вічна розмова Дніпра із Дністром.                     Люблю, люблю вкраїнську мову!

9.О слово рідне! Пращура молитво,              10.Я так люблю, я так люблю тебе,

Громи Перуна,Велеса поля.                                   Моя співуча українська мово!

Софія Київська-творіння Ярослава,         2             В тобі шумить Полісся голубе,

Слов’яномовна праведна земля.                           І дужі хвилі гомонять Дніпрові.

11.В тобі живе Карпатська височінь,               12.Ти, рідна мово, чиста, як роса,

Що манить у незвідане майбутнє.                        Цілюща й невичерпна,як криниця

І степова безкрая широчінь,                                  Святиня наша, гордість і краса,

І Кобзарева дума незабутня!                                 Ти-розуму народного скарбниця!

13.О мово рідна! Золота колиско.                      14.Соловїну, барвінкову,

В яких світах би не бувала я,                                      Колосисту на віки.

З тобою серцем і по-українськи                                Українську рідну мову

Я вимовляю мамине ім’я.                                            В дар мені дали батьки.

                                                 Пісня «Рідна мова»

15.Як парость виноградної лози,                         16.Є ще люди,сонні,наче сови,

Плекайте мову.Пильно й ненастанно,                      А глухі до слова-це найгірш.

Політь бур’ян.Чистіше від сльози                               Ти до рідної прислухайсь мови,

Вона хай буде.Вірно і слухняно                                 Прокажи відмінки-це ж як вірш!

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм життям.

Хлопці-відмінки

Називний питає: хто ти? що ти?                           Родовий доскіпує свого,

Хоче він про наслідки роботи                               Хоче знати він кого? чого?

І про себе чути лиш похвали,                                І про тебе знать, якого роду,

Щоб тебе як приклад називали.                           Що не має роду переводу.

3

Все давальний дасть, не жаль йому,                    У знахідного свої потреби,

Але хоче знать:кому? чому?                                   Він-кого? і що?- питає в тебе.

Знать про тебе, гожого на вроду,                          І кого ми всі за друзів маєм,

Що даєш і ти свому народу.                                    І що друзі роблять нам навзаєм.

А орудний хоче знать: ким? чим?                         А місцевий-де?В якому місці?

У труді орудуй разом з ним.                                   Хоче знати-у селі чи в місті?

Хоче знать,що здатний ти утнути,                     Клична форма кличе,всіх навчає.

Чим ти станеш? Ким ти хочеш бути?                Гей, Іване, Петре, чи, Миколо.       

17.Ви не будьте сонні та байдужі -

      У житті нема нічого згірш.

      Рідна мова! В ній слова, як ружі,

      А самі відмінки, наче вірш!

                           Пісня «Любіть рідну мову»

18.Мово рідна, слово рідне,                              19.Як ту мову мож забути?

     Хто вас забуває,                                                     Котрою учила

     Той у грудях не серденько,                                Нас всіх ненька говорити,

    Тільки камінь має.                                                 Ненька наша мила.

20.Як ту мову мож забути?                                  21.У тій мові ми співали,

      Та ж звуками тими                                                 В ній казки казали,

     Ми до Бога мольби слали                                     У тій мові нам минувшість

     Ще дітьми малими.                               4                  Нашу відкривали.

22.Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. У них материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, щира віра в магічну силу слова.

23.Як я була ще маленька,

      Колисала мене ненька,

      Колисаночку гойдала

      Й ніжну пісеньку співала.

                            Пісня «Колискова»

      Пам’ятай ночами,

      Як ти був маленьким

      Мати називала сином дорогеньким.

      Підростеш ти ,сину,

      Вивчиш рідну мову,

      Не забудь, дитино, пісню колискову.

      Підростеш, як колос,

      Підеш поміж люди,

      Мами рідний голос все з тобою буде.

      Підростеш ти, сину,

      Вивчиш рідну мову,

      Не забудь, дитино, пісню колискову.

24.Яка ж багата рідна мова!                             25.Вона про все тобі розкаже,

      Увесь чарівний світ у ній!                                  Чарівних слів тебе навчить,

      Вона барвиста і чудова,                                     Усе розкриє і покаже,

      І нищити її не смій.                                              Як правильно на світі жить.

5

26.Маленьким діточкам,                                    27.Щоб їм сни приснилися

      Що лягають спати,                                                Радісні й бадьорі,

      Ми хорошу казочку                                              Квіти та метелики

      Будем повідати.                                                     І блискучі зорі.

               Казка «Рукавичка» (інсценізація)

28.Люблю, мов сонце, материнську мову,

      Нам кожна братня мова дорога.

      Грінченко й Даль ведуть у даль чудову.

      О словників жага, віків снага!

29.В ній стільки слів, що й не збагнути,

       І приказок, і порівнянь.

       А мову знаючи, здобути

       Ти зможеш просто безліч знань.

                                  Жарти, прислів’я, приказки.

30.Багатий український народ і на ігри з співанками.

                             Гра-танець «Галя по садочку ходила»

31.Мово рідна, ти народу                             32.Бо на рідній моїй мові

      Золоте коріння.                                                Співають потічки.

      Його думки і надії,                                           Мріють піснею в Карпатах

      Совість, воскресіння.                                      Чарівні смерічки.

                            Гра на сопілці «Гуцульські коломийки»

33.Мово рідна, дух козацький,                   34.Мово моя українська,

      Крила соколині.                                              Думи Кобзареві.

      Ти дзвениш піснями Лесі               6               Ти, як мати із дитятком

     У лісах Волині.                                                  У саду вишневім.

35.З джерел мудрості народу

      Українське слово.

      Як з усіх джерел карпатських

      Криничка Франкова.

                        Пісня «Мова України»

36.Мово моя українська,                                    37.Сплюндрована, розтоптана,

      Ти була на страті.                                                   Розп’ята і вбога.

     Як зняли портрет Шевченка                                Ти вимолювала щастя

     Й рушники у хаті.                                                    І ласку у Бога.

38.Не дали тобі пропасти,                                  39.Знову ти запанувала,

      У горі змарніти.                                                     Одягла корону,

     Бережуть, плекають, люблять                            Відродилась, оновилась

     Тебе рідні діти.                                                        Іменем Закону.

                        Пісня на слова вірша І.Малковича

Хай це можливо, і не найсуттєвіше

Але ти, дитино,

Покликана захищати своїми долоньками

Крихітну свічечку букви «і»,

А також,

Витягнувшись на пальчиках,

Оберігати місячний серпик

Букви «є»,

Що зрізаний з неба

Разом з ниточкою.                                        7

Бо кажуть, дитино,

Що мова наша-солов’їна.

Правильно кажуть.

Але затям собі,

Що колись

Можуть настати і такі часи,

Коли нашої мови

Не буде пам’ятати

Навіть найменший соловейко.

Тому не можна покладатися

Тільки на солов’їв, дитино.

40.Вивчайте, любіть свою мову,                      41.Моя ти пісне калинова,

      Як світлу Вітчизну любіть.                                  Моя ти зіронько свята!

      Як стягів красу малинову,                                   Живи, цвіти, вкраїнська мово,

      Як рідного неба блакить.                                   Зціляй і душу, і вуста.

42.Від Дніпра і за Карпати, по всій Україні -

      І до Криму, і до Сейну хай злагода лине!

      Чорне море біло пінне, єднай люд, як ріки.

      Матір Божа, Україну збережи навіки.

                     Пісня «Ми маленькі козачата»

Разом: Без рідної мови,

              Без пісні, без мами

              Збідніє, збідніє

              Земля назавжди!